тобі близькі такі думки?
Я постійно вирішую чужі проблеми, а на себе сил і часу майже не залишається
Я так рідко відчуваю справжню легкість і радість… наче просто не вмію відпочивати та бути в моменті
Я так часто відчуваю провину…
Наче роблю недостатньо або роблю щось неправильно
Мені так складно відмовляти… Я ніби мушу погоджуватися, навіть коли не хочу
Я іноді помічаю, як мною легко керують… і від цього мені стає неприємно. Ніби я втрачаю себе в ці моменти
Буває, я маніпулюю іншими, щоб отримати бажане… І потім всередині з’являється важкість, наче я зраджую своїм цінностям
Я занадто прив’язуюся до людей і починаю жити їхнім життям, а не своїм.
Я так боюся виглядати неправильно…
Постійно думаю, що скажуть інші. Мені важливо, щоб мене схвалювали